Codein Purple Drank Воркута

Алё, ребятки!

Знаете, я тут недавно решила понастоящему разнообразить свою жизнь. Всё, чтобы не сидеть дома на своей жопе и не болтать языком о смыслах жизни, о которых все эти интеллигенты так любят философствовать. Я решила потусить в клубах до утра и попробовать новые ощущения, заряженные закладками!

Ну, понимаете, я, как настоящая гопница, не могла просто пойти и купить наркоту в аптеке. Надо же быть чуть пандачкой! Так что я пошла искать своего пушера, чтобы наркотой пользоваться сплошной фаном.

Знаете, такой геройный товарищ тоже ничего! Я оказалась в темной аллее, где бухало много народу, и начала провожать взглядом всех подозрительных типов. Не прошло и пары минут, как я нашла своего пушера, стоявшего на углу в своей кожаной куртке, сутулый и с полумраком в глазах.

– Че надо? – коряво спросил он меня.

– Хочу наркоту, братишка! – ответила я с ухмылкой.

Дальше была обычная процедура. Я подходила к нему поближе, чтобы сделать менее заметным обмен и деньги, и бумажки с закладками. Не знаю, может это из-за адреналина, но сердце мое так накатилось во время этой торговли.

А потом, я пошла домой с добычей – бумажкой с наркотой, где любопытно было все упаковано: маленькие таблетки в прозрачных пакетиках, их цвет ярко-розовый – ну они лично мне очень нравились.

Ну слава богу, что в клубах не особо строго проверяют, так что я смогла спокойно зайти. Народ был в ожидании рофла, и настроение было просто бомбическое. Первую таблетку я решила дунуть прямо у входа, чтобы настроить себя на правильную волну.

Теперь представьте себе еще больше красок, музыки, света и тусы! Я станцевала, будто на вершине мира, среди океана наркоты, и все остальное слилось в одно целое. Мое тельце просто стремилось к безумию и счастью, и даже простые движения становились для меня настоящей поэзией!

В клубе я встретила много своих друзей, которые тоже были в режиме наката. Мы веселились, хохотали и горели от веселья, словно не ощущая границ вокруг нас. Было круто жить этим днем и ночью, словно нет завтрашнего дня!

Через несколько часов я ощутила, как начало действовать гердос с закладки, которую я ранее взяла. Как же это было классно! Мои мысли стали еще более необычными, а в глазах зажглись искры. Я стала говорить с людьми вокруг необычными и проникновенными фразами, находила в обычных вещах смысл, который меня давно манил.

Но время летело незаметно, и пришло утро. Клуб закрылся, а наши эмоции и эйфория остались внутри наших тел. Все мы решили прогуляться по улице, чтобы попрощаться с ночью и всеми своими впечатлениями. Каждый из нас обсуждал свои ощущения и делился историями о том, как он ощущал этот накат наркоты. Все мы были такими живыми и счастливыми!

Мой день закончился, и я пошла домой, понимая, что эта ночь была настоящей экскурсией в мир наркотической волшебной пыли. Впечатления и эмоции, которые я получила, оставят в моем сердце незабываемый отпечаток. И я рада, что решила попробовать эту новую сторону жизни!

Все эти слова и ощущения, все эти праздничные краски, музыка и тусовка… Все это было таким реальным, что я аж запомнила все до мельчайших деталей! Не скажу, что такой образ жизни подходит каждому, но для меня это была настоящая открытие!

Так что, ребятки, если у кого-то тоже хотя бы раз закладка на наркоту, не откажитесь от этого приключения! Попробуйте и оцените все эти новые ощущения, потому что они действительно могут накатиться на вас и на счастье!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.